-
Сегодня 17 | 12 | 2018
.
- На главную Главная

На главную О сайте

На главную В избранное

На главную Обратная связь

-
RDS plus



На главную На главную На главную На главную На главную На главную
.
.
Просмотры материалов : 52016
.
You are here Home О городе Объекты города Монастирський острів
Монастирський острів PDF Печать E-mail
О городе - Объекты города

 

Монастирський острів одне з найромантичніших і привабливих місць Дніпропетровська. З островом пов'язані кілька загадкових і неперевірених історій. Вперше він згадується в "Житії св. Феодосія", як найпівнічніший пункт, куди дійшов у своїй місії Християнського навчання один з учнів Христа – Андрій Первозванний. Саму назву "Монастирський" острів одержав від нібито існувавшого на ньому візантійського монастиря, заснованого в ІХ столітті. За легендою у його стінах княгиня Ольга перечікувала бурю на шляху в Царьград в 957 році; тут зупинявся київський князь Володимир Великий у поході на Корсунь (Херсонес) в 988 році. В 1152 році великий князь Мстислав Изяславович розбив половців біля річки Оріль, а потім відвідав "святий Дніпровський острів Монастирку та в подальшому усіма силами намагався оберігати ці місця від нападу кочівників",  як про це повідомляють матеріали "Історико-Статистичного опису Катеринославской єпархії".

Сам монастир припинив своє існування в 1240 р., під час Західного походу Батия у цей час припиняють своє існування давньоруські поселення на річці Самара (р-н Ігрені) та в Старих Кодаках, та так нищівно, що виявити які-небудь сліди так і не вдалося.

         В 1999 р. на Комсомольському острові (офіційна назва так і не була змінена на "Монастирський") з'явилася церква Святого Миколи. Її проект й особливості розміщення в Дніпропетровську були обрані дуже вдало – біла церква із золотим куполом, що відмінно проглядається з різних місць, стала одним з визнаних символів міста Дніпропетровська. 

 

 

Козаки, з ХV ст. обживали Надпоріжжя, надавали перевагу лісу Орілі й Самари або порізаному урочищами Правобережжю. На островах у районі Дніпропетровська довгий час жили лише сезонні рибалки. Будівля польського укріплення в Кодаках (1635 р.) привабила поселенців  на правобережжя – з'являються ряд сіл Старий Кодак, Мостина, Новий Кодак. Дніпровські острови в цей час були покриті густим лісом. У зв'язку з обживанням цих місць, о. Монастирський удостоївся особливої уваги адміністрації козаків  8 грудня 1765 р. писареві й осавулові Кодацької паланки було дано спеціальне розпорядження про нагляд за зеленими насадженнями на острові, які жителі Мостини досить інтенсивно винищували.

Містобудування Катеринослава, центром якого повинна була стати нагорна частина, звертало до острова особливу увагу князя Потьомкіна – тут він планував розмістити університет, а для зручності сполучення побудувати зведений міст через протоку. У той же час, перший архітектор Катеринослава француз Клод Геруа запланував на острові місце для прогулянок (за планом 1786 р.). Плани так і не були реалізовані й про острів надовго забули.

В 1817 р. у Катеринославі, з ініціативи керуючого німецькими колоніями статського радника Контеніуса, було засноване училище садівництва, у власність якого передали парки міста. В 1820 р. о. Монастирський був відданий училищу, але вже 7 травня 1845 р. розпорядженням міністра державного майна графа Кисельова, острів відійшов до лісового відомства для розведення смолистих дерев. Не відомо,  чи розвелися там зазначені насадження, але в 1863 р. лісове відомство продало його в приватні руки.

Першим власником острова став Рябинин. Це задоволення коштувало йому 4000 рублів. За невідому суму Рябинин продав острів Бурякову. Змінюючи власників, острів змінював й імена, а коли в 1889 р. його придбав Прочан, то до середини ХХ ст. острів називався Богомолівським. Змінився й вид острова дерева були зведені остаточно, рослинність значно погіршилася через випас свійських тварин і складалася, в основному, з бур'янистих трав. Але певну роль в історії міста острів продовжував відігравати – до 100-річчя Катеринослава в 1887 р. там був влаштований феєрверк.

На початку ХХ століття острів став опорою для залізничного моста, на березі була влаштована база яхт-клубу, а міське управління навіть запропонувало з'єднати острів з міським берегом, засипавши протоку. Із прийняттям генерального плану розвитку Дніпропетровська в 1956 р., острів було вирішено приєднати до парку ім. Т.Г. Шевченко, перекинувши міст через протоку. Отримавши нове ім'я до 40-річчя Жовтневої революції, Комсомольський острів став прекрасним місцем відпочинку. Центром паркової композиції став пам'ятник Кобзареві (скульптура І.С. Зноби й В.І. Зноби).

 

 

 

9 вересня 2006 – були відкриті сходи з набережної на пішохідний міст до Монастирського острова.

 

 
.
(с) DniproLife - dniprolife.dp.ua
-